- достигання
- -я, с.Дія і стан за знач. достигати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
достигання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
ацетилен — у, ч. Безбарвний вибухонебезпечний газ, що складається з вуглеводню та Карбону. Використовують для автогенного різання і зварювання, для достигання незрілих овочів та фруктів тощо … Український тлумачний словник
гомогамія — ї, ж. 1) Одночасне достигання приймочки і пиляків у двостатевої квітки, завдяки чому можливе самозапилення. 2) заст. Генетичний термін, яким позначали добір подібних пар для схрещування. 3) Передавання особинами чоловічої та жіночої статей… … Український тлумачний словник
дихогамія — ї, ж. Неодночасне достигання тичинок і маточок в одній квітці … Український тлумачний словник
достигальний — а, е. Стос. до достигання … Український тлумачний словник
етиленізація — ї, ж. Спосіб штучного прискорення достигання плодів і овочів за допомогою газу етилену … Український тлумачний словник
знімати — і рідко ізніма/ти, а/ю, а/єш, недок., зня/ти, зніму/, зні/меш і рідко ізня/ти, ізніму/, ізні/меш, док., перех. 1) Діставати, брати зверху або з поверхні чого небудь те, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. || Прибирати, видаляти що небудь з… … Український тлумачний словник
молочко — а/, с. 1) Пестл. до молоко. 2) Особливий вид корму личинок бджіл, який є продуктом виділення залоз робочих бджіл. 3) Чоловіче сім я в риб. 4) Речовина, якою наливається зерно злакових під час достигання колосся … Український тлумачний словник
перекотиполе — я, с. Трав яниста або напівчагарникова степова чи пустельна рослина, яка після достигання плодів обламується біля основи і перекочується на далекі відстані, розносячи своє насіння; курай. || перен. Той, хто постійно переходить, переїздить із… … Український тлумачний словник
познімати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Дістати, взяти зверху, з поверхні чого небудь усе чи багато чого небудь, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. 2) Скинути з себе чи з кого , чого небудь усе чи багато чогось, що надіте, пов язане і т. ін. 3) Зрізавши,… … Український тлумачний словник